Помер кінорежисер Джоел Шумахер
Сумна новина з Нью-Йорка: після року боротьби з раком у віці 80 років пішов з життя Джоел Шумахер. За чотири десятиліття в улюбленій справі колишній художник по костюмах встиг відзначитися здобутками в усіх істотних жанрах: від горору до комедії, не минуючи мюзиклу.
Кар’єру режисера Шумахер починав у 1970-х з телебачення, де поставив два телефільми: гангстерську драму “Вірджинія Гілл” (Virginia Hill) і комедію “Ніч аматорів у гриль-барі Діксі” (Amateur Night at Dixie’s Bar and Grill). Цікаво, що у першому випадку відомого гангстера Баґсі Сіґела зіграв Гарві Кейтел, на рахунку якого дуже багато перших фільмів відомих режисерів. На почтаку 1980-х Шумахер знімає перший великий проект, “Неймовірна жінка, що зменшується” (The Incredible Shrinking Woman), переосмислення класичного науково-фантастичного фільму “Неймовірний чоловік, що зменшується”.
В цілому ж за 1980-ті режисер зарекомендував себе як взірець унікального стилю. Поставлені ним за власними сценаріями “Вашингтонське таксі” (D.C. Cab) і “Вогні святого Ельма” (St. Elmo’s Fire) мали успіх, але справжньою культовою класикою стали “Пропащі хлопці” (The Lost Boys).
Дилогія “Бетмен назавжди” (Batman Forever) та “Бетмен і Робін” (Batman & Robin) — це лише невелика частина того, що за 1990-ті встиг зробити Шумахер: ще один культовий фільм жахів “Коматозники” (Flatliners), драма “Помираючи молодим” (Dying Young, обидва з Джулією Робертс), бойовик з елементами соціальної сатири “З мене досить” (Falling Down), детектив “Кліент” (The Client) і судова драма “Час убивати” (A Time to Kill) — всі ці фільми певний успіх. Два останніх Шумахер знімав за романами письменника Джона Ґрішема, у другому випадку — за особистим проханням автора.
Відносний критичний провал фільму “Бетмен і Робін” Шумахер швидко покрив одразу двома фільмами, які не зібрали багато, але закарбувалися у пам’яті глядачів і критиків — комедію про інсульт “Без вад” (Flawless) і “Вісім міліметрів” (8MM). В останній одну з найкращих своїх ролей зіграв Ніколас Кейдж.
У 2000-х Шумахер продовжив ексерименти з різними жанрами — за його режисурою вийшли військова драма “Країна тигрів” (Tigerland), шпигунський бойовик “Погана компанія” (Bad Company), камерний трилер “Телефонна будка” (Phone Booth), біографічний фільм “Полювання на Вероніку” (Veronica Guerin), конспірологіча стрічка “Число 23” (Number 23), а також горор про нацистів і вампірів “Кривавий струмок” (Town Creek) з молодим Генрі Кавіллом.
Головний успіх десятиліття, втім прийшов з несподіваної сторони — Шумахер був єдиним режисером, якому Ендрю Ллойд Вебер (прихильник “Пропащих хлопців”) був готовий довірити кіноадаптацію мюзиклу “Привид опери” (The Phantom of the Opera). Фільм зробив і без того класичний вже мюзикл за романом Ґастона Леру ще більш відомим у світовому масштабі.
Розмінявши восьмий десяток, режисер продовжував працювати, хоч і не в тому ж ритмі: кримінальна драма “Дванадцять” (Twelve) і ще одна спільна робота з Кейджем і Ніколь Кідман (яка до того знімалася у “Бетмені назавжди”) “Що приховує брехня” (Trespass) великими хітами не стали.
Останніми режисерськими роботами Шумахера були п’ята і шоста серії першого сезону серіалу “Картковий будинок” (House of Cards), виконавчим продюсером якого був друг Шумахера і сам по собі сучасний класик Девід Фінчер. Обидва режисери також були завзятими кліпмейкерами і якщо Фінчер з того починав, то Шумахер, вірний своїй експериментальній натурі, брався за музичні відео, вже ставши відомим режисером. Серед тих, чиї пісні оснастив візувалом Шумахер — Seal, INXS, Ленні Кравіц, Killing Floor, Bush, The Smashing Pumpkins тощо.
Шумахер лише на декілька днів пережив ще одну людину, без якої історія Бетмена була б трохи інакшою — сценарист коміксів (творець таких персонажів як Ра’с Аль-Ґул і Талія Аль-Ґул) Денніс О’Ніл помер 11 червня 2020 року. Створений О’Нілом лиходій Бейн вперше з’явився на великих екранах саме у фільмі Шумахера “Бетмен і Робін” (Batman & Robin), хоча цей варіант персонажу не надто сподобався шанувальникам, на відміну від версії Крістофера Нолана у фільмі “Темний лицар повертається” (The Dark Knight Rises).
О’Ніл також займався комікс-адаптаціями обох бет-фільмів Джоела Шумахера. У одній з них, за мотивами “Бетмена і Робіна”, режисера можна побачити зі спини у першій панелі коміксу, яка показує знімальний майданчик фільму:
Cподобалася стаття? Підтримай PlayUA
На платформі Donatello ви можете підтримати нас як одноразовим донатом, так і оформити щомісячну підписку. Усі наші підписники на Donatello отримують цифрові або фізичні приємнощі залежно від суми донату. Долучайтеся до нашої спільноти!